Ми можемо пояснити, що війна — це агресивні дії однієї країни щодо іншої. Війна вже триває 8 років, просто вона була для нас непомітна. Зараз це змінилося. Якщо дитина знає, що таке цінності, можна пояснити, що цінності людей і країн можуть не збігатися, — каже психолог. — Війна — це завжди страшно та жахливо. Ми маємо робити акцент: «Дивися, ми зараз у безпеці й наша армія робить усе, щоби ми залишалися в безпеці». 

     Важливо, щоб дитина за щось була відповідальною, а будь-яка розмова з дитиною  закінчувалася  обіймами.

• Режим дня. Робіть усе, що ви робили раніше, якщо є така можливість. Якщо дитина їла завжди о певній годині та є можливість так робити і надалі — продовжуйте. Те, що зараз пов’язує нас із мирним часом, буде на користь.

• Важливо створювати безпечний простір. Наприклад, будиночки чи «халабуди», сидіти на підлозі, малювати будиночки, гратися в хованки. Те, що може давати відчуття кордонів.

• Грати в псевдо агресивні ігри. Наприклад, битися подушками, бігати і кричати, грати в боулінг чи збивати кульки.

• Коли дитина пережила стрес, перше, що треба зробити — обійняти її. Ми можемо взяти її за руку, якщо інший контакт неможливий.

• Розмахувати руками, як маятником.

• Дозволяйте дітям знімати напругу в конструктивний спосіб.

    Це можуть бути найрізноманітніші ігри та техніки:

• можна рвати або зминати папір;

• гра в «паперові» сніжки;

• можна «боксувати» м’яку подушку;

• запропонуйте крик без крику: просимо дитину спробувати закричати, але без голосу (гучності);

• «стаканчик крику» або «мішечок крику»: можна кричати, але лише направивши цей крик в мішечок або стаканчик;

• ігри з водою (воду можна переливати із ємності в ємність) та піском.

      Як підсумок, психолог зазначила, що зараз важливий час для зміцнення близькості, прихильності, час більшого тілесного контакту (якщо діти дозволяють), час разом готувати їжу, час говорити про важливе!