|
Вакцинація від грипу
Зробити щеплення проти грипу чи ні, ось в чому питання сучасного часу. Вакцинація від грипу не обов'язкова, але бажана в наш неспокійний «вірусний час». Чому? Що треба знати про вакцину від грипу, яку використовувати вакцину, види вакцин, показання до вакцинації, які можуть бути побічні реакції, коли і кому противопоказа вакцинація від грипу. Максимум інформації про щеплення в нашій статті.
Щоосені ми знову віч-на-віч стикаємося зі знайомим нам вірусом грипу. І хоча в цьому році весь інформаційний простір заповнений Covid-19 і пошуком вакцини від нього, ми хочемо поговорити з вами про вже існуючих засоби попередження від інших вірусів.
Чому потрібно робити щеплення від грипу
Грип дуже підступна інфекція, адже в результаті постійної мутації вірусу імунітет після перенесеної інфекції не захистить Вас від вже модифікованого вірусу наступного року. Саме захворювання важко перенести на ногах як звичайну ГРВІ, а отже необхідно залучити всі можливі способи захисту .
Основними ускладненнями після перенесеного грипу часто бувають отит (запалення вуха), пневмонії різного ступеня тяжкості, запалення мозкових оболонок менінгіт, енцефаліт, ураження серця міокардит та ін. Тому краще попередити ці небезпечні хвороби.
Такі ускладнення з'являються тому, що вірус грипу може пригнічувати імунну систему, знижує захист організму, токсично діє на дрібні судини - капіляри, руйнує тканинні захисні бар'єри, що сприяє агресії мікроорганізмів, які постійно перебувають, живуть і розмножуються в нашому організмі, але не викликають захворювань.
Вірус грипу небезпечний для дітей з 6 місяців до 3-х років, людей похилого віку, хворих з «букетами» хронічною патологією не тільки дихальних шляхів, а й патології серця, судин, печінки, нирок і т.д. пацієнтам з ВІЛ-інфекцііей, що приймають хіміотерапію, лікування стероїдами.
Що про вірус грипу знаємо
Вірус грипу буває 3 видів: A, В і С.Найчастіше епідемії хвороби викликає вірус А, рідше B. Якщо говорити про вірус С, то він викликає лише поодинокі спалахи захворювання у людей зі слабкою імунною системою і дітей.
Саме поверхневі білки вірусу грипу та їх постійна мінливість, є основною причиною появи нових вірусів, які викликають епідемії і пандемії захворювання.
Крім того, що ці білки відповідають за мінливість вірусу, саме у відповідь на їх присутність в організмі реагує наша імунна система, виробляючи антитіла. На жаль, через щорічної мінливості вірусу, навіть найменша зміна в антигенної структурі цих білків призводить до повної безпорадності імунітету перед ним в новому сезоні.
Чому ж ефективне щеплення від грипу? Якщо вірус змінюється сезонно
ВООЗ заснував понад 120 Національних центрів грипу в 90 країнах світу. Йде підготовка до кожного нового сезону грипу.
Робота полягає у виділенні нових штами вірусу грипу, офіційні рекомендації ВООЗ застосовуються для складу вакцини на кожен рік. В 2020-2021г. H1N1, H3N2 і штами В-вірусу.
Вибір штамів для випуску вакцини базується на найбільшої ймовірності того, які підвиди вірусу будуть превалювати в прийдешньому році, що, безумовно, є добре поінформованим прогнозом, але не виключає помилки.
Які вакцини від грипу бувають.
У наш час найчастіше застосовуються менш алергенні інактивовані вакцини від грипу, в складі яких білки вірусу або вбиті вірусні одиниці.
Жива вакцина проти грипу більш реактогенна, тобто у відповідь на введення можуть бути побічні реакції
Деякі вакцини містять ад'юванти спеціальні речовини або їх комплекси для посилення імунної відповіді організму, що робить їх більш ефективними для людей, що мають погану імунну реакцію на імунізацію
Вакцини проти грипу бувають:
• цільновіріонні майже не використовується сьогодні - є самою реактогенної вакциною від грипу (містить цілу вірусну частинку віріон)
• розщеплена вакцина від грипу або так звана спліт-вакцина широко застосовна сьогодні (містить зруйнований вирион вірусу в вигляді суміші його поверхневих і внутрішніх білків практично не має побічних впливів на введення (почервоніння, висип або жар). Дана вакцина від грипу проходить особливо ретельну очистку від білків курячого ембріона і вірусних ліпідів. Ваксигрип, Флюарикс дані вакцини від грипу відносяться до цієї групи.
• субодинична вакцина високоочищена, без білків курячого ембріона (містить лише суміш поверхневих білків вірусу HA і NA) Інфлувак, Грипол, Агриппал найкраща вакцина від грипу, мають найнижчу частоту виникнення ускладнень. Даними вакцинами щеплюють дітей з 6 місяців і вагітних.
Як працює вакцина від грипу?
Вакцина, після введення в організм людини, активує усі його імунні системи, проходить посилене виробництво захисних білків (антитіл), які здатні зразу розпізнавати штам вірус грипу в організмі або його частки, що викликають захворювання, і ефективно нейтралізувати їх. Виробництво антитіл в організмі протягом двох тижнів з моменту проведення щеплення
Ефективність вакцинації проти грипу становить 70-90%, при умові зберігання вакцини, дотримання правил транспортування.
Проти інших ГРВІ вакцинація проти грипу дає захист на рівні 50-60%.
6 місяців після щеплення від грипу наш організм містить антитіла та зберігає можливість розпізнавати вірус і знищувати його, Завдяки цьому протягом всього осінньо-зимового періоду ви захищені від інфекції.
Якщо людина захворіє, то щеплення проти грипу запобігає виникненню різних ускладнень і полегшить перебіг хвороби.
|
|
Скарлатина — гостре антропонозне інфекційне захворювання групи стрептококових інфекцій, яке проявляється інтоксикацією, гнійним ураженням мигдаликів ротоглотки та характерним висипом.
На скарлатину найчастіше хворіють діти віком 1–9 років.
Збудник — бета-гемолітичний стрептокок групи А (Streptococcus pyogenes). Джерело інфекції — хвора людина чи бактеріоносій. Шлях передавання — повітряно-краплинний. Краплі формуються під час кашлю, чхання і навіть розмови хворого. Вони розлітаються на 0,5–1,5 м від інфікованої людини. «Вхідними воротами» інфекції є ротоглоткові мигдалики. Інкубаційний період недуги триває від 1 до 12 днів, частіше 2–7 днів.
У більшості випадків скарлатина починається раптово. Розвивається ангіна, на мигдалинах можливий біло-жовтий наліт. Язик спочатку має біле нашарування, але після 2-3 днів починає очищатися з кінчика і до 4-го дня стає яскраво-червоним, з виокремленими сосочками — так званий малиновий язик. Зазвичай через добу після початку захворювання на шкірі хворого виникає характерний висип. На рожевому тлі видно дрібні цятки, яскраво-рожеві або червоні, нерідко вони сверблять. Висип здебільшого в нижній частині живота, паховій зоні, на сідницях, внутрішніх поверхнях кінцівок. Він триває від 2 до 6 днів, потім блідне і покривається дрібними лусочками, а на кінцівках, особливо кистях і стопах, великими пластами. Що яскравішим і ряснішим був висип, то більше виражене лущення. У середньому лущення триває 2-3 тижні. Попри загальне почервоніння обличчя, підборіддя і шкіра над верхньою губою залишаються блідими — утворюють так званий носогубний трикутник Філатова.
Скарлатина може мати небезпечні ускладнення, пов’язані з невчасним початком лікування та недотриманням рекомендацій лікаря: гнійний лімфаденіт, отит, мастоїдит, синусит, гломерулонефрит, ревматизм. Після одужання у людини виникає імунітет до скарлатини, як правило, стійкий, довічний.
Профілактика поширення хвороби полягає у ранньому виявленні та ізоляції джерела інфекції. Пацієнтам, хворим на скарлатину, слід перебувати в ізоляції до 24 годин після отримання першої дози антибіотика. Якщо антибіотик не призначався, ізоляція має тривати протягом 21 дня.
До загальних профілактичних заходів належать:
• харчування, багате на вітаміни;
• провітрювання та вологе прибирання приміщення, в якому перебувають діти і дорослі;
• дотримання особистої гігієни, регулярне миття рук з милом;
• загартовування та заняття спортом;
• лікування всіх хронічних захворювань (отитів, синуситів, тонзилітів).
Вітряна віспа (вітрянка) — це високоінфекційне гостре вірусне захворювання, що переважно вражає дітей. Характеризується помірною загальною інтоксикацією і плямисто-папульно-верикульозним висипом на шкірі та слизових оболонках.
Причини вітряної віспи
Збудником є вірус вітряної віспи та оперізувального герпесу (Varicella-zoster virus, VZV), або герпесвірус людини 3 типу (ГВЛ-3). Цей ДНК-вірус нестійкий поза організмом людини, швидко гине від дезінфекційних засобів, а також під дією температури понад 60 °С. Основним джерелом інфекції є хворий на вітряну віспу. Хвора людина стає небезпечною для інших в останні 10 днів інкубаційного періоду і перші 5–7 діб з моменту появи висипу. Ще одним джерелом інфекції може бути хворий на оперізувальний герпес.
Шляхи передавання вітряної віспи
Механізм передавання збудника — краплинний. Незважаючи на слабку стійкість вірусів у довкіллі, доведено можливість їх поширення за межі кімнати, де перебуває хворий. Таким чином, імовірність зараження може поширюватися на всіх, хто перебуває у будівлі. Не виключена можливість вертикального передавання збудників вітряної віспи від матері до плоду, що може спричинити вади розвитку, але це трапляється дуже рідко.
Вітряна віспа — типова дитяча інфекція. Новонароджені до двох місяців мають пасивний материнський імунітет. З трьох місяців вони стають сприйнятливими до інфекції. Максимальна кількість тих, хто інфікується, припадає на вікову групу 2–4 роки. Дошкільнята становлять близько 80% тих, хто захворів. Для вітряної віспи характерна осінньо-зимова сезонність, що пояснюється тіснішим контактуванням дітей під час відвідування дитячих садків і шкіл.
Симптоми вітряної віспи
Інкубаційний період під час вітряної віспи триває від 11 до 21 дня, найчастіше близько 14 днів. Характерні симптоми загальної інтоксикації: нездужання, втрата апетиту, субфебрильна температура тіла тощо. На такому тлі або й без будь-яких передвісників на шкірі з’являються висипання, що часто супроводжуються підвищенням температури тіла. Перші елементи висипу можуть з’явитися за нормальної температури тіла. Висипка локалізується на обличчі, волосистій частині голови, тулубі та кінцівках. У разі інтенсивного висипу його елементи можна знайти на долонях та підошвах. Після стадії плям і дрібної папули висип швидко перетворюється на характерні для вітряної віспи пухирці. Деякі плями зникають, папули розсмоктуються, не дійшовши до стадії везикули. Останні мають круглу або овальну форму, різний розмір, їхня стінка напружена, блискуча, вміст прозорий. Якщо проколоти везикулу, то вона швидко спорожнюється завдяки своїй однокамерності. Окремі везикули мають пуповидні заглиблення, що пов’язано з початком розсмоктування їхнього вмісту. Везикули швидко підсихають через 1–3 дні. На їхньому місці утворюються бурі кірочки, які відпадають через 1–3 тижні. Висип під час вітряної віспи з’являється протягом кількох днів, тому для нього характерна поліморфність. На певній ділянці шкіри можна знайти елементи висипки на різних стадіях розвитку. У деяких хворих одночасно з висипом на шкірі з’являються й висипки на слизових оболонках порожнини рота, носоглотки, гортані, статевих органах та в інших місцях. Це енантема, характерним елементом якої є пухирець. Енантема може випереджати висипання на шкірі. Одночасно з підсиханням елементів висипу знижується температура тіла і поліпшується загальний стан хворого.
Профілактика вітряної віспи
Відповідно до розділу ІІІ «Рекомендовані щеплення» наказу МОЗ України від 16.09.2011 № 595 «Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні та контроль якості й обігу медичних імунобіологічних препаратів (із змінами, внесеними наказами МОЗ від 11.08.2014 № 551, від 26.09.2016 № 996, від 18.05.2018 № 947, від 23.04.2019 № 958) з метою профілактики вітряної віспи насамперед вакцинують такі групи:
• здорові діти, які досягли 12-місячного віку і не хворіли на вітряну віспу;
• діти під час вступу до дитячого дошкільного закладу та школи, які раніше не хворіли на вітряну віспу;
• працівники охорони здоров’я та освіти, які мають високий ризик інфікування і не хворіли на вітряну віспу.
Крім того, діти й дорослі можуть власним коштом робити щеплення проти вітряної віспи вакциною «Варілрикс», що зареєстрована в Україні.
|
|
|
|
Календар щеплень
В різних країнах до Національного календаря щеплень включені різні інфекційні хвороби, для запобігання яких проводиться вакцинація. Перелік цих хвороб залежить від рівня інфекційної захворюваності в країні, фінансових можливостей, доведених наукою доказів, щодо доцільності та ефективності вакцин, рекомендацій фахівців тощо. Вакцинація в Україні проводиться у відповідності до Календаря щеплень, який розроблено з урахуванням міжнародного досвіду, і на сьогодні, за умови його дотримання, він є найоптимальнішим для забезпечення повноцінного імунітету.
Профілактичні щеплення населенню в Україні здійснюють відповідно до Наказу Міністерства охорони здоров’я України від 11.08.2014 № 551 «Про удосконалення проведення профілактичних щеплень в Україні». Цим наказом затверджено Календар щеплень, який визначає зокрема:
• перелік та порядок здійснення щеплень;
• порядок вакцинації дітей з порушеним графіком щеплень;
• порядок щеплення осіб з особливостями стану здоров’я;
• рекомендовані щеплення тощо.
У цьому Календарі основні терміни вжито в таких значеннях:
• вакцинація (щеплення, імунізація) — створення штучного імунітету в людини до певних інфекційних хвороб шляхом введення вакцини, анатоксину чи імуноглобуліну;
• первинний вакцинальний комплекс — курс профілактичних щеплень, необхідний для створення базового імунітету проти певних інфекційних хвороб;
• ревакцинація — повторне введення вакцини чи анатоксину з метою підтримання штучного імунітету в людини до певних інфекційних хвороб.
Обов’язкові щеплення роблять з першого дня життя:
• щеплення проти гепатиту В роблять у пологовому будинку в першу добу після народження;
• щеплення проти туберкульозу роблять на 3–5 добу життя дитини;
• у 2 місяці дитина отримує друге щеплення проти гепатиту В;
• у 2 місяці роблять першу вакцинацію проти кашлюка, дифтерії, правця, поліомієліту, Хіб-інфекції;
• у 4 місяці роблять другу вакцинацію проти кашлюка, дифтерії, правця, поліомієліту, Хіб-інфекції;
• у 6 місяців роблять третю вакцинацію проти кашлюка, дифтерії, правця, поліомієліту, гепатиту В;
• у 12 місяців роблять щеплення проти кору, паротиту, краснухи (1-ша доза) та ревакцинацію проти Хіб-інфекції;
• у 18 місяців роблять першу планова ревакцинацію проти кашлюка, дифтерії, правця, поліомієліту;
• у 6 років роблять щеплення проти кору, паротиту, краснухи (2-га доза) та ревакцинацію проти дифтерії, правця, поліомієліту;
• у 14 років роблять ревакцинацію проти поліомієліту;
• у 16 років роблять ревакцинацію проти дифтерії, правця;
• надалі, з 26 років, кожні 10 років роблять ревакцинацію проти дифтерії, правця.
Наказом МОЗ України від 18.05.2018 № 947 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 4 червня 2018 р. під № 659/3211) внесено зміни до Календаря профілактичних щеплень в Україні. В Календарі залишаються обов’язкові щеплення проти гепатиту В, туберкульозу, поліомієліту, дифтерії, кашлюка, правця, кору, епідемічного паротиту, краснухи, гемофільної інфекції. Зміни стосуються щеплення проти туберкульозу, відмінена ревакцинацію в 7 років, дітей будуть вакцинувати один раз на 3–5 добу життя. Другу дозу вакцини проти гепатиту В перенесено з першого місяця життя дитини на другий, що дозволить застосовувати багатокомпонентну вакцину, яка буде давати захист відразу від декількох захворювань та зменшить кількість візитів до закладу охорони здоров’я.
10 грудня 2019 р. набрали чинності зміни до Календаря профілактичних щеплень та Переліку медичних протипоказань, затверджені Наказом МОЗ України від 11 жовтня 2019 р. № 2070.
Міністерство освіти та науки спільно з МОЗ видало указ, у якому йдеться, що невакцинованих дітей не впускатимуть на заняття у школи та дитячі садки. У відомствах нагадують, що ця вимога передбачена статею 15 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб». Відповідно до цієї статті, дітям, які не отримали профілактичних щеплень згідно з календарем щеплень, відвідування дитячих закладів не дозволяється.
Міністерство охорони здоров'я, в свою чергу, запевняє, що на сьогодні в Україні є достатня кількість ефективних, якісних та безпечних вакцин , щоб усі вікові групи дітей, які цього потребують, були вакциновані.
|
|
|
