Запалила свічку, запалила,
Щоби більше лихо не ходило,
Хай палає свічка світлом білим,
Щоб в бабусі серце не боліло…
Щоби більше не прийшло те горе,
Хай горять свічки Голодомору.
Чуєш – душі аж до неба кличуть!
Хай горять вогненні білі свічі!
Кожен народ має свої традиції, історію, пам’ять. Минуло багато років від часу тієї страшної трагедії Голодомору 1932-1933 років. Ця тема не може бути байдужою для кожного з нас.
Кажуть, що час лікує душевні рани. Але рану в серці України, пов’язану з Голодомором 1932-1933 років, загоїти неможливо. Вона завжди нагадуватиме про те, як у людей відбирали хліб, забирали все, чим можна було підтримувати життя.
З нагоди цієї  дати в 3-А класі було проведено годину спілкування «Жнива скорботи». Класний керівник Лихенко С.П. розповіла учням про одну з найболючіших сторінок історії нашої країни - Голодомор, який призвів до небачених безневинних жертв. Діти намалювали свічу пам’яті, адже кожної четвертої суботи листопада вся Україна вшановує пам’ять жертв Голодомору, засвітивши у своєму вікні свічу пам’яті. Переглянули відеосюжет « Де б ти не був»  та  вшанували пам’ять жертв трагедії хвилиною мовчання.