Реагуйте спокійно. Не влаштовуйте сварок, не бийте і не кричіть на дитину. Краще поговоріть з нею спокійно, обговоріть ситуацію, де, коли, і з ким була дитина? Як це все сталося?

Запам’ятайте: ніколи не звинувачуйте своє чадо в крадіжці, не називайте його злодюжкою і не реагуйте дуже гостро на його вчинок. Ви будете засмучені і розсерджені, але спробуйте триматися спокійно. Це дуже вплине на вирішення проблеми.

Задумайтесь, чи не було нещодавно змін в сім’ї (переїзд, розлучення, народження ще однієї дитини): можливо, дитині просто не вистачає вашої уваги? Можливо, дитина ще не засвола такі поняття як чесність, власність і необхідність питати дозволу перед тим, як що-небудь взяти. Поясніть ще раз їй ці поняття, і пам’ятайте, що батьки повинні показувати дітям приклад. Може, у вас в родині несуворі правила щодо власності?

Поясніть, чому красти погано. Не потрібно читати нотації, просто викладіть своє бачення важливості чесності. «Ми не беремо чужі речі, тому що ми довіряємо один одному. Я сподіваюся, ти завжди будеш чесним, будеш поважати власність інших людей і не станеш брати чужі речі без дозволу». Можете обговорити з ним можливі наслідки крадіжки (погана репутація, втрата друзів, проблеми з законом).

Розкажіть про свої почуття. Дуже часто діти не усвідомлюють, скільки болю приносять іншим людям. Скажіть, що ви б дуже засмутилися, якби пропала ваша улюблена річ. Запропонуйте дитині уявити її почуття, якби в неї зникло щось улюблене чи кишенькові кошти.

Наполягайте на виправленні ситуації. Вимагайте від дитини, щоб вона повернула вкрадену річ і вибачилася перед власником цієї самої речі. При цьому дайте дитині зрозуміти, що ви завжди будете поряд, будете супроводжувати і підтримувати її. Якщо було вкрадено щось з магазину, попередньо поговоріть з його власником, щоб він добродушно пробачив дитину за провину. Якщо річ вже зіпсована і її не можна повернути, нехай сплатить вартість зі своїх кишенькових грошей.