СНІД ТА ВІЛ: УСЕ, ЩО ПОТРІБНО ЗНАТИ.

Що таке ВІЛ

ВІЛ — це абревіатура, яка означає «вірус імунодефіциту людини», що прямо вказує на його дію проти захисної системи організму
Збудник ВІЛ-інфекції належить до ретровірусів. Потрапляючи в організм людини, вірус атакує Т-лімфоцити – клітини, що відповідають за розпізнавання чужорідних тіл та їхнє пригнічення. Т-лімфоцити бувають різними. Т4-лімфоцити або «хелпери» — це помічники, які допомагають боротися з інфекцією – саме їх ВІЛ уражає найперше. Коли кількість Т4-лімфоцитів у 1 мкл крові сягає менше ніж 200 одиниць, людина отримує ВІЛ-позитивний статус і стає вразливою до будь-яких хвороб.

Інший різновид лімфоцитів  – Т8 – працює для «вимкнення» імунної системи після того, як вона зробила свою роботу. У здорової людини Т4-клітин удвічі більше, ніж Т8. У ВІЛ-інфікованої на останніх стадіях розвитку інфекції баланс зміщується в інший бік. Це означає, що імунітет людини не лише не може протистояти захворюванням, але й «вимикається» під дією Т8-лімфоцитів.

Що таке СНІД

Потрапляючи до організму людини, вірус імунодефіциту розвивається в декілька етапів. Спочатку він активно розмножується, а приблизно через 28 днів починається вироблення антитіл. До кінця третього місяця їх стає достатньо для підтвердження інфекції за допомогою тесту. Цей час називають «періодом вікна», і він особливо небезпечний для оточення: людина ще не знає, що інфікована, але вже може передавати вірус іншим.

На наступних етапах інфекція «заспокоюється» й переходить у латентну фазу, яка може тривати до 7–12 років, а може заявити про себе й через 4 місяці. Увесь цей час кількість Т-лімфоцитів активно зменшується.

СНІД — це остання фаза розвитку ВІЛ-інфекції. Слово розшифровується, як синдром набутого імунодефіциту. Це означає, що імунна система людини практично втратила будь-яку здатність опиратися захворюванням. Захисні клітини більше не виробляються, а їхній запас критично знижується. В результаті навіть легка інфекція може стати для людини критичною.

Головне, що слід пам’ятати: між інфікуванням ВІЛ і розвитком СНІДу може пройти багато років безсимптомного перебігу. Якщо розпочати АРВ-терапію (антиретровірусна терапія, що стримує вірус) на ранніх етапах, можна підтримувати імунну систему та призупинити розвиток хвороби, поки вона не переросла в СНІД. Приймаючи терапію, можна жити з ВІЛ абсолютно повноцінно й щасливо аж до глибокої старості.

Перші симптоми та ознаки

На ранніх стадіях ВІЛ, як правило, не має жодних симптомів. До появи перших видимих ознак може минути 7-10 років.

Проте буває, що на ранній стадії проявляються симптоми, які дуже схожі на застуду:

·      втома і сонливість;

·      підвищена температура тіла;

·      підвищене потовиділення;

·      активний розвиток грибкових інфекцій.

Такі ознаки досить швидко зникають і хвороба переходить у наступні фази, приймаючи один з двох сценаріїв:

·      затихає й не проявляється роками, періодично нагадуючи про себе деякими симптомами;

·      переходить у гарячкову фазу: температура тіла підвищується, додаються розлади ШКТ, сильний головний біль, проблеми зі шкірою, висипи, анорексія.

Шляхи інфікування

Кожен повинен знати, як передається ВІЛ. Це дуже важливо як для здорових людей, так і для тих, хто  живе з ВІЛ. Обізнаність допомагає долати соціальні упередження і стигму: люди перестають боятися торкатися ВІЛ-позитивних, обійматись з ними, співпрацювати, дружити, будувати романтичні відносини. 

Вірус передається такими шляхами:

·      статевий акт без презерватива з ВІЛ-позитивною людиною, яка не приймає терапію;

·      ін’єкції спільною голкою (переважно під час приймання наркотичних речовин);

·      переливання донорської крові та трансплантація органів;

·      від матері до дитини при пологах та грудному вигодовуванні;

·      нестерильні інструменти в салонах тату, пірсингу, манікюру

·      медичні інструменти в закладах охорони здоров’я, якщо на них були залишки крові ВІЛ-інфікованої людини.

ВІЛ не передається:

·      повітряно-крапельним шляхом (при чханні, кашлі, розмові);

·      через обійми, рукостискання, поцілунки, під час користування поручнями в громадському транспорті;

·      при спільному користуванні предметами побуту (посудом, постільною білизною, рушниками, туалетом, душем);

·      через укуси тварин і комах.

Якщо ви знаєте, що у вашому оточенні є людина, яка живе з ВІЛ, не бійтесь з нею спілкуватись! 

Заходи профілактики

Рекомендуємо:

·      вести обережне статеве життя з використанням презервативів;

·      слідкувати за дотриманням стерилізації інструментів;

·      не використовувати повторно голки, шприці, леза;

·      перевіряти донорську кров на наявність вірусу.