За матеріалами сайту https://rubryka.com/article/shho-take-redan/

Що таке “Редан”і як вберегти дитину від токсичних субкультур

Чи може росія вербувати підлітків? Так. Чи добре їй вдається? Ні. Попри те, що останніми днями в Україні гучно заговорили про так званий молодіжний рух ПВК “Редан" (“Рьодан”), масового характеру у нас субкультура так і не набула. Тим не менш, якщо заснований у росії рух бодай трохи просочився повз кордон, знати про нього більше варто.
ПВК "Редан" — нова молодіжна субкультура, яка нібито виступає проти "офніків" (сучасна назва гопників та хуліганів), "скінхедів", футбольних фанатів та представників національних меншин. Члени угруповання носять довге волосся, чорний одяг із зображенням павуків і використовують специфічний сленг.
Підлітки, координуючись через соцмережі, збираються великими групами в громадських місцях і влаштовують бійки. 27-го лютого у Києві, Харкові, Житомирі, Львові та Івано-Франківську представники субкультури збиралися для масових бійок, проте поліція встигла завадити сутичкам.
Рух з'явився в росії приблизно пів року тому під впливом японського аніме "Hunter x Hunter", в якому за сюжетом діє злочинна організація "Геней Рьодан", символом якої є павук. До лютого 2023 "Редан" майже нічим не відрізнявся від будь-якої іншої спільноти фанів аніме. Його учасники обмінювалися мемами на тему улюбленого аніме, обговорювали одяг та музику. Загальновідомим рух став після подій у московських торгових центрах — там підлітки влаштували кілька бійок зі своїми "ворогами". За повідомленнями російських ЗМІ, було затримано близько 300 неповнолітніх. А наприкінці лютого прояви руху вперше помітили й у нас.
У поліції стверджують, що через "Редан" пропагандисти рф намагаються дестабілізувати Україну.
У чому небезпека?
Рухи, подібні "Редан", небезпечні ще й з інших причин — зазначає психологиня та психотерапевтка Марина Ребрик.
• По-перше, вони містять ознаки секти, а секти, як відомо, — це про сильну залежність, несвободу, авторитаризм та насильство. Відомо, що в країні-агресорці з авторитарним режимом надзвичайно багато людей перебувають під впливом пропаганди, яка деструктивно впливає на психіку та схожа за своєю дією на дію тоталітарних сект.
• По-друге, вони провокують неконтрольовану агресію, а часто й аутоагресію, тож це може загрожувати життю та здоров'ю дитини, а також її оточення. Цим вони відрізняються від звичайних субкультур, які хоч і містять ознаки приналежності, але при цьому підтримують свободу, індивідуальність та не шкодять собі та іншим. Підліткам дуже важливо мати приналежність до певної групи у колі собі подібних, тому, якщо дитина не знайшла свою підтримуючу та конструктивну "зграю", є ризик залучення до подібних спільнот. Така приналежність для підлітка також і про безпеку — а під час війни вона порушена.
Яке рішення?
Що робити батькам?

Відкрито пояснювати безпечні та небезпечні моменти в інтернеті, говорити про це. Не критикувати, а саме пояснювати. Водночас давати знати дитині, що в разі прямої небезпеки здоров'ю або життю ви маєте право відреагувати та припинити зв'язок із небезпечним середовищем, онлайн чи офлайн. І теж: не погрожувати, а саме пояснити.
• "Я з тобою", "я на твоєму боці", "готова тебе підтримати та вислухати", "ти маєш право на свій простір, якщо він безпечний для твого здоров'я та життя". Це приблизні приклади фраз, з яких можна почати розмову, можуть бути варіації. Важливо дати дитині знати, що вона прийнята, але й що у разі небезпеки ви відреагуєте.
• Дітям, особливо підліткам, не можна просто забороняти, їм важливо пояснювати, що і для чого. Тому важливим буде пояснити, чому такі рухи є деструктивними, що конкретно в них може бути небезпечним, бажано, на конкретних прикладах однолітків.
• Важливо відділити погане від хорошого. Наприклад, перегляд аніме — це ок, збиратись і бити представників інших субкультур — не ок.
• Як альтернатива — неагресивні субкультури, клуби за інтересами, спортивні секції, живі та онлайн терапевтичні групи для підлітків, їх зараз досить багато. Наявність справжніх щирих друзів, близьких, підтримки важлива.
• Якщо важко знайти порозуміння з дитиною та не вдається достукатись самостійно, можна звернутись до психолога за сімейною консультацією. Спеціаліст може допомогти знайти спільну мову, адже бачить процес зі сторони й не є залученим у нього як член родини.
Ще більше корисних рішень!
Ювенальна поліція України підготувала власні поради батькам, які хочуть захистити своїх дітей від впливу агресивних спільнот типу "Редан". За словами правоохоронців, деякі батьки навіть можуть не підозрювати, що їхня дитина належить до певної субкультури та може мати девіантну поведінку. Тому батькам радять робити таке:
• Спокійно, відкрито й прямо спілкуйтеся з дитиною. Надайте їй можливість говорити, коли вона буде до цього готова. Не підганяйте її.
• Якщо дитина розповідає, куди вона ходить і як проводить свій час, проявіть якомога повнішу обізнаність у цій темі. Виявляйте терпіння, наполегливість і доброзичливість для уникнення емоційного дискомфорту, недовіри чи агресії з боку підлітка.
• Опановуйте інтернет, зокрема заведіть власний акаунт у соцмережі й станьте там другом своїй дитині.
• Щотижня аналізуйте вміст сторінок дитини, уважно читайте її публікації, вивчайте групи, до яких вона приєдналася.
• Ознайомтеся з її віртуальними друзями, звертайте увагу на фото й відео, які викликають інтерес дитини, зокрема ті, що збережені, поширені або вподобані.
• Покажіть дитині, що вона вам небайдужа, що ви піклуєтеся про неї, та запропонуйте спільно провести час.
• Зосередьтеся на тому, щоб показати підлітку його переваги, знайдіть у нього сильні сторони, допоможіть йому побачити себе унікальною особистістю.
• Коли встановите з підлітком контакт і довіру, поясніть йому згубність і безперспективність деструктивної поведінки, підкріплюючи це відомими йому фактами. Допоможіть дитині зрозуміти ступінь ризику від деструктивної поведінки та невідворотної відповідальності за скоєне (зокрема у випадку вчинення булінгу або іншого правопорушення).