|
Вчитися і пізнавати нове — це природна потреба дитини. І вона втрачає доступ до неї, коли щось в її житті відбувається не так.
ПЕРЕВТОМА
Дитячий організм ще не може витримувати великі навантаження. А батьки, в гонитві за навчальним результатом, часто забувають про це, і поспішають записати дитину зразу на кілька секцій і додаткових курсів.
Тому, якщо в дитини погіршилася успішність і вона відмовляється вчитися, насамперед з’ясуйте, чи не є навантаження в школі і поза нею надмірним для вашої дитини, чи немає в неї ознак перевтоми (млявість, дратівливість, погіршення апетиту, порушення сну, часті хвороби).
СТРАХИ
Коли дитині страшно, вона перестає сприймати нову інформацію.
- За словами Світлани Ройз, страх блокує неокортекс — нові області кори головного мозку, які відіграють важливу роль у навчанні і запам’ятовуванні інформації.
Які в дитини виникають страхи, пов’язані з школою? Психолог відзначає, що найчастіше школярі бояться:
- конкретного вчителя;
- авторитарних батьків;
- конкретних однокласників, які дражнять дитину;
- проявити неуспішність (якщо дитина пропустила попередній матеріал чи не має базових знань);
- зробити помилку;
- йти в туалет у школі (дітям легше саботувати школу, ніж зізнатися в цьому).
Крім того, Світлана Ройз виділяє декілька внутрішніх причин втрати в дитини навчальної мотивації. Вона може:
• розчаруватися в тому, що може бути «успішною»;
• не вірити в себе;
• привертати увагу неуспішністю;
• не бачити сенсу в тому, що робить;
• важко адаптуватися до групи (якщо дитина інтровертного типу);
• ревнувати до старшого-молодшого брата-сестри.
Серед інших важливих причин відсутності бажання дитини вчитися виділяємо:
НЕГОТОВНІСТЬ ДО НАВЧАННЯ
Дуже часто дитина втрачає інтерес до навчання, коли її рано віддають до школи, не враховуючи її потреби, можливості сприймати і засвоювати інформацію, фізичний розвиток і ту ж таки здорову мотивацію.
• Катерина Гольцберг, дитячий і сімейний психолог , пояснює: «Коли діти йдуть до школи зарано, це дає негативні результати практично відразу. Біологічна неготовність дитини до школи призводить до втоми, нездатності зосередитися на завданнях, розчарувань і в результаті — до шкільної дезадаптації. І це аж ніяк не сприяє бажанню вчитися й мати від цього задоволення.»
КРИТИКА ДІЙ ДИТИНИ
Якщо батьки або вчитель (через некомпетентність, безтактність, упередження) негативно оцінюють діяльність школяра, інтерес до цього заняття в дитини пропадає. Це можуть бути фрази на кшталт:
• «Ой, що це ти тут „накарлякав“?»;
• «Не роби цього, однаково в тебе не вийде»,
• «Он дивися, як у Каті гарно, а в тебе як завжди...»;
• «Краще це зроблю я».
До слова, часто критика супроводжується ще й бажанням дорослих зробити все не разом із дитиною, а замість неї. Відповідно, дитина сприймає таку поведінку, як сигнал — «Ти сам не впораєшся, ти не здатен, покинь це!». Хіба в таких умовах може сформуватися здорова мотивація?
КОНФЛІКТИ В РОДИНІ
Діти, в чиїх сім’ях бувають часті конфлікти й скандали між батьками, також не дуже хочуть вчитися. За твердженням Катерини Гольцберг, дитина в такій родині витрачає багато енергії на переживання або залагодження конфліктів, і їй може просто бракувати сил на навчання.
• Оскільки абстрагуватися від такої ситуації дитині дуже складно, вона реагує на стрес зниженням усіх форм активності, в тому числі й навчальної.
ВІДСУТНІСТЬ ЧІТКОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ЖИТТЯ ДИТИНИ
Діти з низькою навчальною мотивацією часто живуть у родинах, де немає єдиних правил і вимог до дитини з боку батьків, де мама і тато дають суперечливі інструкції з виконання, наприклад, домашніх завдань.
У таких сім’ях в дитини відсутній режим дня, немає чіткої організації побуту, виконання домашніх завдань контролюється випадково й безсистемно, а критерії успішності змінюються залежно від настрою батьків чи інших членів родини.
НЕГАТИВНЕ СТАВЛЕННЯ БАТЬКІВ ДО ШКОЛИ
Критичні фрази про школу, негативна оцінка батьками вчителя, навчальних предметів і шкільних подій зовсім не сприяють формуванню шанобливого ставлення до школи.
• «Фрази, що знецінюють шкільні предмети, про те, що навчання — це втрата часу, не приведуть до того, що дитина на цьому тлі раптом почне вчитися й усім серцем полюбить школу», — зазначає Катерина Гольцберг.
Важливою причиною відсутності навчальної мотивації в дитини є також:
НАДМІРНА ОПІКА
Знецінюючи вольові прагнення дитини, не даючи їй можливості проявляти самостійність, батьки можуть викликати апатію дитини й повне небажання вчитися. Школяр взагалі може відмовитися робити щось самостійно, без постійних підказок мами та сидіння поряд, поки всі уроки не будуть зроблені.
|
|
Прояви, притаманні дітям, яких втягнуто в небезпечні квести
• У дітей пригнічений настрій, поганий апетит.
• Пошкодження шкірних покривів. Особливу увагу звертати на пошкодження різного роду у формі кита, метелика, видряпані букви та слова, різні подряпини, опіки (припікання) та іншого роду пошкодження.
• У дитини змінюється поведінка.
• Діти мають наляканий і стурбований вигляд.
• У всіх прихильників «Моря китів» і «Тихого дома» на особистих сторінках є відео або малюнки з китами, тому варто перевіряти облікові записи (акаунти) дитини в соціальних мережах та групи, до яких входить акаунт.
• Дитина зреєстрована в групах «Море китов», «Разбуди меня в 4:20», «Тихий дом», «F57», «F58», «НяПока», «Рина», «Киты плывут наверх», «50 дней до моего...» тощо.
• У листуванні дитини є фрази «Разбуди меня в 4:20», «Я в игре», тому слід перевіряти зміст спілкування у приватних чатах.
• Хештеги, на яких поширюється гра: #морекитов, #тихийдом, #хочувигру, #домкитов, #млечныйпуть, #150звёзд, #f53, #f57, #f58, #d28.
Рекомендації батькам, щодо профілактики потрапляння дітей у небезпечні інтернет-спільноти
1. Не панікуйте!
2. Станьте для дитини другом.
3. Звертайте увагу, коли прокидається дитина, чи спить вона в ранні години.
4. Як дитина їсть (з апетитом, без апетиту).
5. Приділяйте більшу увагу психологічному стану дитини (запитуйте: «Як твої справи?», «Ти чимось засмучений(на)?», «Що приємного сталося сьогодні?»).
6. Цікавтеся життям дитини: «Що тобі подобається?», «Розкажи про своїх друзів», «Яку ти любиш музику? Я хочу послухати її з тобою» тощо.
7. Стежте за шкірними покривами дитини, відмічаючи наявність пошкоджень. У разі їх виявлення з’ясовуйте обставини, за яких вони з’явилися. Особливу увагу звертайте на пошкодження у формі кита, метелика, видряпані букви та слова, подряпини, опіки (припікання) та іншого роду пошкодження.
8. Намагайтеся заповнити вільний час дитини спортивними або культурними секціями, домашніми справами, сімейними розвагами, відволікти дитину від Інтернету.
9. Перевіряйте облікові записи (акаунти) дитини в соціальних мережах та групи, до яких входить акаунт. 73 Розділ 3. Матеріали для занять з педагогами/педагогинями та батьками
10. Беріть участь у спілкуванні у приватних чатах, де спілкується ваша дитина.
11. Звертайте увагу на коло спілкування дитини в реальному житті: хто її друзі, чим вони займаються тощо.
12. Обов’язково цікавтеся, які фото- та відеофайли є в ґаджетах дитини.
13. Встановіть функцію «батьківський контроль» на всіх ґаджетах дитини і на вході в мережу Інтернет.
До кого звертатися при виявленні таких груп або факту вступу дитини в одну з таких груп:
• відділ поліції (102);
• адміністрацію навчального закладу;
• звертатись за телефонами Національної дитячої «гарячої лінії» – 0 800 500 225 та 116 111 (безкоштовно)
|
|
«Панда Кунг-Фу»
Мультфільм розповідає про те, як панда По – звичайний син кухаря локшини – став справжнім майстром кунг-фу. Є 3 частини. Мультфільм веселий і водночас дуже мудрий.
«Таємниця Коко»
Незвичайний сюжет став провідником таких звичайних, але дуже важливих принципів: бережи себе і близьких, цінуй час поруч із ними та не бійся йти за своєю мрією, навіть якщо шлях здається складним.
«Бебі бос»
Цей смішний сімейний мультфільм оповідає про семирічного хлопчика на ім’я Тім. У нього чудові батьки, малюк задоволений своїм життям, і все йде просто чудово. Але одного разу ця ідилія вимушено і грубо порушується з появою в родині нової дитини, яка відтепер забирає всю увагу дорослих.
«Мій сусід Тоторо»
Старий добрий японський мультфільм. Переїхавши в село, дві маленькі сестри, старша Сацуки і молодша Мей, знайомляться з лісовим духом, якого Мей називає Тоторо.
«Головоломка»
Головна героїня – звичайна школярка. Її поведінку визначають основні емоції – Радість, Смуток, Страх, Гнів і Гидливість. Ці чоловічки в її голові кожен день допомагають їй справлятися з труднощами, наприклад, з несподіваним переїздом…
«Зоотрополіс»
«Іноді ти просто дивишся на людину і розумієш, що вона – це найкраще, що траплялося у твоєму житті!». Ласкаво просимо в Зоотрополіс – місто, побудоване тваринами.
«Еверест»
Дивна волохата істота збігає з дослідницької лабораторії. Вона ховається на даху будинку, де її знаходить дівчинка, і розповідає про це друзям. Хлопці вирішують врятувати істоту від злісних вчених, тут і починаються цікавої пригоди.
«Таємне життя домашніх тварин»
Що роблять домашні вихованці, коли їхні господарі пропадають на роботі, гуляють, ходять на вечірки, іншими словами, знаходяться не поряд зі своїми улюбленцями? Спокійно сплять на килимку біля дверей, чекаючи свого господаря? Сумно дивляться в зачинене вікно, сподіваючись побачити того, хто незабаром зайде у двері і, нарешті, погодує їх? А ось і ні!
«Лоракс»
Мультфільм підіймає важливі питання екологічного стану нашої планети і дає зрозуміти, що не потрібно пиляти гілку, на якій сидиш. Життя планети і майбутніх поколінь залежить від нас.
«Ходячий замок Хаула»
Дії картини розгортаються в паралельних світах Європи кінця XIX століття. Головна героїня – капелюшниця Софі – веде скромний спосіб життя. Але все змінюється після того, як в околицях міста, де живе дівчина, з’являється ходячий замок, господарем которого є Загадковий чарівник Хаул.
«Леді та бродяга»
Переглянь добре забуте старе, щоб згадати себе у віці своїх дітей, щоб потім поспілкуватися і порівняти враження. Психологи кажуть, це дуже зближує!
«Вперед»
Брати-ельфи живуть у казковому світі, але дуже сучасному, схожому на світ людей. Несподівана знахідка змушує їх відправитися в подорож на пошуки справжнього чаклунства.
«Ваяна»
Юна дочка вождя Ваяна має намір відшукати своїх предків на далеких островах і для цього відважна дівчина готова навіть переплисти океан в компанії свого духа-хранителя…
«Хороший динозавр»
У мультфільмі розповідається альтернативна історія нашого минулого, в якій динозаври зовсім не вимерли, а люди залишилися на вкрай низькому ступені соціального розвитку. Одного разу маленький хлопчик знайомиться з динозавром і все змінюється…
|
|
На карантин закрили всі школи і садочки в Україні. Актуальним стало питання, як організувати дозвілля дитини в цей період. Навіть ті батьки, які можуть працювати вдома, змушені одночасно приділяти увагу і роботі, і дитині. Як корисно провести день в умовах "вимушеної ізоляції"?
Настільні ігри
Цей варіант може не лише розважити дитину, а й об’єднати всю сім’ю. Варто лише правильно підібрати гру, відповідно до віку та вподобань дитини. Такі заняття мають безліч переваг: розвивають логічне мислення, тренують реакцію, увагу, пам’ять, відволікають від проблем та переживань, створюють дружню атмосферу. А ще настільні ігри нічим не гірші, ніж комп’ютерні.
Смачний карантин
Це ще одна можливість поєднати приємне з корисним. Кожна мама чи тато щодня готують їжу для всієї родини. Залучіть дитину до цього процесу. Це може бути як підготовка продуктів, так і участь в самому процесі. Можна навіть довірити дитині приготування нескладних страв під наглядом дорослих. Цікаво буде спекти млинці чи кекси, приготувати корисний салатик чи смачну кашу. Або приготувати з батьками домашню піцу.
Щоб зробити цей процес ще забавнішим, запропонуйте дитині скласти та записати меню на кожен день. Нехай ваш юний кулінар слідкує за його виконанням і записує рецепти страв. Цей корисний досвід дитина зможе використати в майбутньому.
Прогулянки на свіжому повітрі
Період "ізоляції" не привід панікувати та тримати дітей вдома. Прогулянки на свіжому повітрі - чудовий спосіб побути з дитиною наодинці. Перетворіть прогулянку в пізнавальний процес. Кожній дитині буде цікаво спостерігати за змінами, що відбуваються. Для цього можна обрати подвір'я власного будинку, невеликий парк чи окраїну лісу. Лише пам’ятайте: місць масового скупчення людей варто уникати. Прогулянки, перш за все, повинні бути безпечні.
Прибирання будинку може бути цікавим
Не варто забувати про безпеку та чистоту власної домівки. Адже вологе прибирання та провітрювання кімнат нині надважливі. Це заняття можна перетворити в гру. Запропонуйте дитині пограти в супергероїв, що борються з вірусами та шкідниками. Озбройтесь гумовими рукавичками, ганчірками, пилосмоком, вдягніть захисні маски. І до бою - рятувати свою оселю від злих бактерій. А якщо дитині ще й зробити плащ супергероя, це стане її улюбленим заняттям. Як результат - чистий будинок, свіже повітря та щаслива дитина
Час для рукоділля та творчості
Від такого дозвілля не відмовиться жодна дитина. Можна зайнятися малюванням, зробити цікаву весняну аплікацію, виготовити щось з пластиліну. Це дасть дитині змогу проявити фантазію. А якщо вільний час батьків дозволяє приділити своєму чаду більше уваги, є ще цікавіша пропозиція. Можна зробити ігрову композицію з підручних матеріалів, Наприклад, виготовити веселу іграшку на руку зі звичайної шкарпетки. Часу на це піде не багато, а задоволення та користь гарантовані.
Не забуваємо про навчання
В нашому начальному закладі процес дистанційного навчання. Батьки школярів повинні пам’ятати, карантин - це не канікули. Якщо дитина відстане від шкільної програми, її доведеться наздоганяти. Тому з підручниками і зошитами розлучатися не варто.
Завести особистий щоденник
Це заняття підійде для дітей різного віку: як дошкільнят, так і школярів. Чудовою ідеєю буде запропонувати дитині вести власний щоденник в період карантину. Це буде невеличкою авторською книгою. Дитина записуватиме сюди кожен день свого життя, будуватиме плани та передаватиме думки. Діти молодшого віку можуть свої враження передавати за допомогою малюнку. Хтозна, можливо це розкриє прихований талант вашої дитини. Водночас дитина розвиватиме навички малювання, навчиться письмово викладати свою думку та правильно планувати свій час.
|
|
Шановні учасники освітнього процесу Шполянської ЗОШ І-ІІІ ступенів №1.
Щодня з 10.00 до 15.00 практичний психолог школи проводить індивідуальні консультації через мобільні додатки Viber, Telegram та програму Skype.
Запрошуємо всіх, кому потрібна психологічна підтримка під час карантину та самоізоляції. За контактними даними звертатись до класних керівників.
Будьмо здорові не лише фізично, а й психологічно!
|
|
У зв'язку з введенням загальнонаціонального карантину на території всієї України, який пов'язаний із запобіганням поширення коронавіруса в країні, багато батьків зіткнулися з проблемою — куди подіти дитину і як її зайняти?
Боятися нормально
Не нормально — зовсім не боятися, коли є реальна загроза. Коли ми боїмося — робимо багато безладних нелогічних дій. Було б здорово написати список того, що важливо робити. Не просто зробити перепост, роздрукувати картинку. А самому — руками, можна разом з дітьми — написати, намалювати свій список. І свій план дій. У списку важливо описати план — що робимо зараз, що робимо у випадку, кому дзвонимо, кого викликаємо. Список гарячих телефонів — взагалі корисна річ.
Не випадково правилам пожежної безпеки та іншим безпеці навчають, малюють плакати і навички закріплюють — в момент реальної небезпеки, коли мозок тимчасово вирішує «Бити йому-завмерти або бігти» — повинна включитися механічна пам'ять. Повинна бути зовнішня конкретна інформація, яка нас «стабілізує».
Діти на карантині
Важливо їм пояснити, що відбувається і чому. Наприклад: «Зараз багато людей в різних країнах захворіли. Пам'ятаєш, коли ми хворіли, щоб не заразити інших і щоб швидше відновитися, ми залишалися вдома. Щоб вірус не розповсюджувався, щоб люди менше хворіли, особливо, щоб не хворіли діти — прийняли рішення закрити школи і садки. Щоб про вас подбати. Ми в безпеці. Ти будеш вдома, і ми придумаємо, чим займатися ці дні». Ми не припускаємо, що придумують собі і «доварюють» діти. Чим більше інформації від нас, тим менше тривоги.
Фон радості
Мінімум півгодини щодня потрібно згадувати про те, що викликає у нас відчуття радості. Це потрібно для того, щоб створити всередині фон, який допомагає витримувати напругу. Радість — те, що зараз можна пробувати протиставити тривозі. Як би не було складно, нам важливо не втрачати відчуття смаку життя. Це буде нашим «імунітетом».
Час «МИ»
Нам важливо знати, як би ми не були сильними, що в момент кризи є ті, на кого ми можемо покластися. Можливо, ми зможемо бути опорою для тих, кому зараз тривожніше.
За матеріалами Світлани Ройз,
автора книг з дитячої та сімейної психології
|
|
• Починайте «забувати» про те, що ваша дитина маленька. Давайте їй посильну роботу дома, визначте коло її обов’язків. Зробіть це м’яко: «Який ти в нас уже великий, ми навіть можемо довірити тобі помити посуд».
• Визначте загальні інтереси. Це можуть бути пізнавальні інтереси (улюблені мультфільми, казки, ігри), так і життєві (обговорення сімейних проблем).
• Залучайте дитину до економічних проблем родини. Поступово привчайте порівнювати ціни, орієнтуватися в сімейному бюджеті (наприклад, дайте гроші на хліб і на морозиво, коментуючи суму на той й на інший продукт).
• Не лайте, а тим більше – не ображайте дитини в присутності сторонніх. Поважайте почуття й думки дитини. На скарги з боку навколишніх, навіть учителя або вихователя, відповідайте: «Спасибі, ми обов’язково поговоримо на цю тему».
• Навчіть дитину ділитися своїми проблемами. Обговорюйте з нею конфліктні ситуації, що виникли з однолітками і дорослими. Щиро цікавтеся її думкою, тільки так ви зможете сформувати в неї правильну життєву позицію.
• Постійно говоріть з дитиною. Розвиток мовлення – запорука гарного навчання. Були в театрі (цирку, кіно) – нехай розповість, що більше всього сподобалося. Слухайте уважно, ставте запитання, щоб дитина почувала, що вам це цікаво.
• Відповідайте на кожне запитання дитини. Тільки в цьому випадку її пізнавальний інтерес ніколи не згасне.
• Постарайтеся хоч іноді дивитися на світ очима вашої дитини. Бачачи світ очима іншого – основа для взаєморозуміння.
• Частіше хваліть вашу дитину. На скарги про те, що щось не виходить, відповідайте: «Обов’язково вийде, тільки потрібно ще раз спробувати». Формуйте високий рівень домагань. І самі вірте, що ваша дитина може все, потрібно тільки допомогти. Хваліть словом, усмішкою, ласкою й ніжністю.
• Не будуй те ваші взаємини з дитиною на заборонах. Погодьтеся, що вони не завжди розумні. Завжди пояснюйте причини ваших вимог, якщо можливо, запропонуйте альтернативу. Повага до дитини зараз – фундамент шанобливого ставлення до вас тепер і в майбутньому.
• Починайте «забувати» про те, що ваша дитина маленька. Давайте їй посильну роботу дома, визначте коло її обов’язків. Зробіть це м’яко: «Який ти в нас уже великий, ми навіть можемо довірити тобі помити посуд».
• Визначте загальні інтереси. Це можуть бути пізнавальні інтереси (улюблені мультфільми, казки, ігри), так і життєві (обговорення сімейних проблем).
• Залучайте дитину до економічних проблем родини. Поступово привчайте порівнювати ціни, орієнтуватися в сімейному бюджеті (наприклад, дайте гроші на хліб і на морозиво, коментуючи суму на той й на інший продукт).
• Не лайте, а тим більше – не ображайте дитини в присутності сторонніх. Поважайте почуття й думки дитини. На скарги з боку навколишніх, навіть учителя або вихователя, відповідайте: «Спасибі, ми обов’язково поговоримо на цю тему».
• Навчіть дитину ділитися своїми проблемами. Обговорюйте з нею конфліктні ситуації, що виникли з однолітками і дорослими. Щиро цікавтеся її думкою, тільки так ви зможете сформувати в неї правильну життєву позицію.
• Постійно говоріть з дитиною. Розвиток мовлення – запорука гарного навчання. Були в театрі (цирку, кіно) – нехай розповість, що більше всього сподобалося. Слухайте уважно, ставте запитання, щоб дитина почувала, що вам це цікаво.
• Відповідайте на кожне запитання дитини. Тільки в цьому випадку її пізнавальний інтерес ніколи не згасне.
• Постарайтеся хоч іноді дивитися на світ очима вашої дитини. Бачачи світ очима іншого – основа для взаєморозуміння.
• Частіше хваліть вашу дитину. На скарги про те, що щось не виходить, відповідайте: «Обов’язково вийде, тільки потрібно ще раз спробувати». Формуйте високий рівень домагань. І самі вірте, що ваша дитина може все, потрібно тільки допомогти. Хваліть словом, усмішкою, ласкою й ніжністю.
• Не будуй те ваші взаємини з дитиною на заборонах. Погодьтеся, що вони не завжди розумні. Завжди пояснюйте причини ваших вимог, якщо можливо, запропонуйте альтернативу. Повага до дитини зараз – фундамент шанобливого ставлення до вас тепер і в майбутньому.
Практичний психолог
Косенко Н.А.
|
|
1. Розмовляти
Як би дивно це не звучало, але для контакту з дітьми необхідно спілкуватися. На найрізноманітніші теми, і чим більше таких тем ви знайдете — тим краще. Дехто скаже: «Різниця у віці, в нас різні інтереси, тому немає про що говорити…» Це неправда! Батьки — найрідніші люди, і завжди знайдуться теми, які хочеться обговорити, проте не завжди вистачить сміливості чи часу.
2. Цікавитися
Перепрошую за тавтологію, але поцікавтеся, що цікавить вашу дитину, чим вона займається, захоплюється, про що мріє, чим живе. Поцікавтеся щиро — і прийміть всі відповіді свого чада. Навіть якщо ви впевнені, що деякі деталі мали б виглядати по-іншому, — залиште їх без коментарів, адже вони створені вашою дитиною, і єдине, чого вона чекає від вас, — це схвалення та підтримки. Звичайно, інколи хочеться, щоб усе було ідеально, проте для цього слід використовувати рекомендації, але в жодному разі не критику.
3. Чути
Слухати і чути, як-то кажуть, — дві великі різниці. Вміння «чути» передбачає не лише слухання, а й переробку отриманої інформації, її запам’ятовування й реагування на неї.
4. Довіряти
У такому віці їм уже під силу (зрештою, й пора) не лише розпоряджатися коштами, а й самостійно виконувати чимало побутових, навчальних та інших обов’язків, відповідно, вони не потребують, а інколи й протестують проти контролю збоку. Так, корисний вислів: «Довіряй, але перевіряй». Проте зверніть увагу, перше слово в цьому висловлюванні— «довіряй».
5. Приділяти час
Спільне проведення часу — це одна з п’яти універсальних мов любові, разом з: висловленням любові, подарунками, мовою тіла і діяльністю (заради стосунків чи іншої людини). Якісне проведення часу разом — це як зустріч із друзями: цікаво, корисно і потім багато приємних спогадів. Подружіться зі своїми дітьми — і ви знайдете не лише хороших друзів, підтримку та любов, а й море задоволення.
Практичний психолог
Косенко Н.А. |
|
Будь-яка дитина може стати жертвою булінгу. Більшість жертв приховує це від батьків. Такі діти самотні у своїй біді і потребують допомоги. Дізнайтесь, як визначати ознаки булінгу і що робити, якщо ваша дитина стала жертвою.
Відео |
|
|
